Bokmålsordboka
snike 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snike | sniker | snikte | har snikt | snik! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snikt + іменник | snikt + іменник | den/det snikte + іменник | snikte + іменник | snikende |
Значення та вживання
prøve å få en godbit, tigge
Приклад
- hunden satt og snikte etter mat