Bokmålsordboka
snerre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snerre | snerrer | snerra | har snerra | snerr! |
| snerret | har snerret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snerra + іменник | snerra + іменник | den/det snerra + іменник | snerra + іменник | snerrende |
| snerret + іменник | snerret + іменник | den/det snerrede + іменник | snerrede + іменник | |
| den/det snerrete + іменник | snerrete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- om visse dyr: flekke tenner og knurre
Приклад
- hunden snerret
- snakke innbitt og utydelig
Приклад
- han bare snerret noe til svar