Bokmålsordboka
smette 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smette | smetter | smatt | har smettet | smett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smettet + іменник | smettet + іменник | den/det smettede + іменник | smettede + іменник | smettende |
| den/det smettete + іменник | smettete + іменник | |||
Значення та вживання
fare eller smyge raskt;
smutte
Приклад
- smette forbi;
- musa smetter inn i et hull;
- hun smatt i klærne;
- de har smettet ut gjennom porten;
- han kom smettende inn døra