Сторінка статті

На головну сторінку

Bokmålsordboka

slutte

дієслово

Таблиця відмінювання для цього дієслова
інфінітив	теперішній	минулий	теперішній доконаний	імператив
å slutte	slutter	slutta	har slutta	slutt!
		sluttet	har sluttet
		sluttet	har sluttet

Таблиця відмінювання дієприкметників для цього дієслова
дієприкметник минулого часу				дієприкметник теперішнього часу
чоловічий / жіночий рід	середній рід	означена форма	множина	дієприкметник теперішнього часу
slutta + іменник	slutta + іменник	den/det slutta + іменник	slutta + іменник	sluttende
sluttet + іменник	sluttet + іменник	den/det sluttede + іменник	sluttede + іменник
sluttet + іменник	sluttet + іменник	den/det sluttete + іменник	sluttete + іменник

Походження

lavtysk sluten, betydning 5 etter latin concludere; se konkludere

Значення та вживання

slå (2, danne
Приклад
- slutte en ubrytelig ring rundt noe
- samle, ofte som adjektiv i perfektum partisipp:
  gå i sluttet tropp;
  sluttet orden
forbinde
Приклад
- slutte en strømkrets
sitte, passe (5
Приклад
- vinduet slutter tett til karmen
inngå, avtale (2
Приклад
- slutte en kontrakt;
- slutte fred, vennskap
- inngå kontrakt om
  slutte en frakt, en tankbåt
utlede, konkludere
Приклад
- slutte fra det kjente til det ukjente
gjøre ferdig, ende
Приклад
- slutte møtet med en appell
holde opp
Приклад
- slutte (av) for dagen;
- slutte (med) å drikke;
- slutte i jobben;
- skolen slutter 20. juni

Фіксовані вирази

slutte opp om
samle seg om;
støtte opp om
slutte opp om forslaget
slutte seg sammen
samle seg;
slå seg sammen
slutte seg til
tenke, resonnere seg til
slutte seg til
- slå følge med
- erklære seg enig med noen eller enig i noe
  de sluttet seg til kritikken
- tenke seg til;
  resonnere seg til
sluttet selskap
privat sammenkomst (i leid lokale)