Bokmålsordboka
slurve 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slurve | slurver | slurva | har slurva | slurv! |
| slurvet | har slurvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slurva + іменник | slurva + іменник | den/det slurva + іменник | slurva + іменник | slurvende |
| slurvet + іменник | slurvet + іменник | den/det slurvede + іменник | slurvede + іменник | |
| den/det slurvete + іменник | slurvete + іменник | |||