Bokmålsordboka
slumpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slumpe | slumper | slumpa | har slumpa | slump! |
| slumpet | har slumpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slumpa + іменник | slumpa + іменник | den/det slumpa + іменник | slumpa + іменник | slumpende |
| slumpet + іменник | slumpet + іменник | den/det slumpede + іменник | slumpede + іменник | |
| den/det slumpete + іменник | slumpete + іменник | |||
Походження
fra tysk; eller lavtyskЗначення та вживання
- gjøre noe på slump
Приклад
- slumpe i vei
- inntreffe tilfeldig, hende
Приклад
- det kunne jo slumpe vi møttes
Фіксовані вирази
- slumpe tilhende tilfeldig