Bokmålsordboka
slu
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| slu | slu | slu | slu |
| slue | slue | ||
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| sluere | sluest | slueste |
Походження
trolig fra lavtyskЗначення та вживання
som er utspekulert og smart;
Приклад
- en slu forretningsmann;
- slue taktikere;
- pønske ut en slu plan