Bokmålsordboka
skusle, skutle
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å skusle | skusler | skusla | har skusla | skusl!skusle! |
skuslet | har skuslet | |||
å skutle | skutler | skutla | har skutla | skutl!skutle! |
skutlet | har skutlet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
skusla + іменник | skusla + іменник | den/det skusla + іменник | skusla + іменник | skuslende |
skuslet + іменник | skuslet + іменник | den/det skuslede + іменник | skuslede + іменник | |
den/det skuslete + іменник | skuslete + іменник | |||
skutla + іменник | skutla + іменник | den/det skutla + іменник | skutla + іменник | skutlende |
skutlet + іменник | skutlet + іменник | den/det skutlede + іменник | skutlede + іменник | |
den/det skutlete + іменник | skutlete + іменник |