Bokmålsordboka
skubbe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skubbe | skubber | skubba | har skubba | skubb! |
| skubbet | har skubbet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skubba + іменник | skubba + іменник | den/det skubba + іменник | skubba + іменник | skubbende |
| skubbet + іменник | skubbet + іменник | den/det skubbede + іменник | skubbede + іменник | |
| den/det skubbete + іменник | skubbete + іменник | |||
Походження
beslektet med skyveЗначення та вживання
Приклад
- skubbe til hverandre;
- skubbe en til side
Приклад
- skubbe seg på hånden