Bokmålsordboka
skrote
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skrote | skroter | skrota | har skrota | skrot! |
| skrotet | har skrotet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skrota + іменник | skrota + іменник | den/det skrota + іменник | skrota + іменник | skrotende |
| skrotet + іменник | skrotet + іменник | den/det skrotede + іменник | skrotede + іменник | |
| den/det skrotete + іменник | skrotete + іменник | |||
Походження
fra svenskЗначення та вживання
- lage om til skrot;hogge opp
Приклад
- skrote en bil
- slutte å la gjelde
Приклад
- skrote satsingen;
- staten skroter refusjonsordningen