Bokmålsordboka
beordre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beordre | beordrer | beordra | har beordra | beordr!beordre! |
| beordret | har beordret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beordra + іменник | beordra + іменник | den/det beordra + іменник | beordra + іменник | beordrende |
| beordret + іменник | beordret + іменник | den/det beordrede + іменник | beordrede + іменник | |
| den/det beordrete + іменник | beordrete + іменник | |||
Вимова
beorˊdreПоходження
etter tysk; av ordreЗначення та вживання
- gi ordre til eller om
Приклад
- soldaten ble beordret til å melde seg i vakta
Приклад
- bli beordret til Nord-Norge