Bokmålsordboka
skjemte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjemte | skjemter | skjemta | har skjemta | skjemt! |
| skjemtet | har skjemtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjemta + іменник | skjemta + іменник | den/det skjemta + іменник | skjemta + іменник | skjemtende |
| skjemtet + іменник | skjemtet + іменник | den/det skjemtede + іменник | skjemtede + іменник | |
| den/det skjemtete + іменник | skjemtete + іменник | |||