Bokmålsordboka
skamme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skamme | skammer | skamma | har skamma | skam! |
| skammet | har skammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skamma + іменник | skamma + іменник | den/det skamma + іменник | skamma + іменник | skammende |
| skammet + іменник | skammet + іменник | den/det skammede + іменник | skammede + іменник | |
| den/det skammete + іменник | skammete + іменник | |||
Походження
norrønt skamma ‘skjemme, vanære’Фіксовані вирази
- skamme segføle skam;
bli skamfull;
skjemmes- han skammer seg over kroppen sin;
- du skulle skamme deg