Bokmålsordboka
skamfere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skamfere | skamferer | skamferte | har skamfert | skamfer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skamfert + іменник | skamfert + іменник | den/det skamferte + іменник | skamferte + іменник | skamferende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
skade stygt, forderve
Приклад
- falle ned og skamfere seg