Bokmålsordboka
skambite
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skambite | skambiter | skambeitskambet | har skambitt | skambit! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skambitt + іменник | skambitt + іменник | den/det skambitte + іменник | skambitte + іменник | skambitende |
Значення та вживання
bite stygt eller i hjel;
ødelegge ved å bite
Приклад
- tre sauer ble skambitt av en løshund