Bokmålsordboka
sjofel
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| sjofel | sjofelt | sjofle | sjofle |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| sjoflere | sjoflest | sjofleste |
Походження
gjennom tysk; fra hebraisk sjafal ‘lav’Значення та вживання
simpel, tarvelig, ufin
Приклад
- en sjofel fyr;
- det er sjofelt å sladre