Bokmålsordboka
sirkulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sirkulere | sirkulerer | sirkulerte | har sirkulert | sirkuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sirkulert + іменник | sirkulert + іменник | den/det sirkulerte + іменник | sirkulerte + іменник | sirkulerende |
Походження
fra fransk; av latin circulari ‘kretse’Значення та вживання
være i omløp, gå fra person til person
Приклад
- boka kan sirkulere blant medlemmene