Bokmålsordboka
sinnrik
прикметник
однина | множина | ||
---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
sinnrik | sinnrikt | sinnrike | sinnrike |
Походження
fra tysk; lavtyskЗначення та вживання
skarpsindig uttenkt, kløktig
Приклад
- en sinnrik konstruksjon, plan