Bokmålsordboka
singularis, singular
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en singular | singularen | singularer | singularene |
| en singularis | singularisen | singulariser | singularisene |
Походження
latinЗначення та вживання
i grammatikk: form av et ord eller en frase som viser at det er snakk om én;
entall;
forkorting sg. eller sing.;
motsatt pluralis