Bokmålsordboka
sentrifugere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sentrifugere | sentrifugerer | sentrifugerte | har sentrifugert | sentrifuger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sentrifugert + іменник | sentrifugert + іменник | den/det sentrifugerte + іменник | sentrifugerte + іменник | sentrifugerende |
Значення та вживання
- skille fra hverandre ved hjelp av sentrifuge (1)
- behandle i sentrifuge (2)
Приклад
- sentrifugere tøyet etter vask