Bokmålsordboka
selvstyre, sjølstyre
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et selvstyre | selvstyret | selvstyrer | selvstyraselvstyrene |
| et sjølstyre | sjølstyret | sjølstyrer | sjølstyrasjølstyrene |
Значення та вживання
det å styre seg selv;
det å selv kunne bestemme over egne saker
Приклад
- nasjonalt selvstyre