Bokmålsordboka
sedimentere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sedimentere | sedimenterer | sedimenterte | har sedimentert | sedimenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sedimentert + іменник | sedimentert + іменник | den/det sedimenterte + іменник | sedimenterte + іменник | sedimenterende |
Значення та вживання
avsette (seg) som sediment;
(gå i oppløsning og) bli bunnfelt