Bokmålsordboka
sannsynlig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| sannsynlig | sannsynlig | sannsynlige | sannsynlige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| sannsynligere | sannsynligst | sannsynligste |
Походження
etter tysk; av sann (1Значення та вживання
- trolig, rimelig
Приклад
- en sannsynlig forklaring;
- det er sannsynlig at du har rett
- som en kan vente seg
Приклад
- en sannsynlig løsning