Bokmålsordboka
sakførsel
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
en sakførsel | sakførselen | sakførsler | sakførslene |
Значення та вживання
det å føre en rettslig sak;
det å prosedere
Приклад
- få fri sakførsel av det offentlige