Bokmålsordboka
råkjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å råkjøre | råkjører | råkjørte | har råkjørt | råkjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| råkjørt + іменник | råkjørt + іменник | den/det råkjørte + іменник | råkjørte + іменник | råkjørende |
Походження
av rå (4Значення та вживання
kjøre hensynsløst og uvørent