Bokmålsordboka
røyke, røke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røke | røker | røket | har røket | røk! |
| røkte | har røkt | |||
| å røyke | røyker | røyka | har røyka | røyk! |
| røykte | har røykt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røket + іменник | røket + іменник | den/det røkede + іменник | røkede + іменник | røkende |
| den/det røkete + іменник | røkete + іменник | |||
| røkt + іменник | røkt + іменник | den/det røkte + іменник | røkte + іменник | |
| røyka + іменник | røyka + іменник | den/det røyka + іменник | røyka + іменник | røykende |
| røykt + іменник | røykt + іменник | den/det røykte + іменник | røykte + іменник | |
Походження
norrønt reykjaЗначення та вживання
- behandle med, utsette for røyk
Приклад
- røyke kjøtt
- dampe på pipe, sigarett eller sigar
Приклад
- røyke pipe;
- røyke en sigarett;
- røyke hasj, marihuana
Фіксовані вирази
- røyke utogså: tvinge en til å komme fram med sannheten