Bokmålsordboka
røpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røpe | røper | røpa | har røpa | røp! |
| røpet | har røpet | |||
| røpte | har røpt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røpa + іменник | røpa + іменник | den/det røpa + іменник | røpa + іменник | røpende |
| røpet + іменник | røpet + іменник | den/det røpede + іменник | røpede + іменник | |
| den/det røpete + іменник | røpete + іменник | |||
| røpt + іменник | røpt + іменник | den/det røpte + іменник | røpte + іменник | |
Походження
norrønt hrǿpa ‘baktale’Значення та вживання
avsløre, gjøre kjent
Приклад
- røpe en hemmelighet;
- språket røpet at han var utlending;
- røpe seg