Bokmålsordboka
rubin
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en rubin | rubinen | rubiner | rubinene |
Походження
fra middelalderlatin; av latin rubeus ‘rød’Значення та вживання
rød edelstein
Приклад
- en ring med to rubiner