Bokmålsordboka
ru 2
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ru | ru | ru | ru |
| rutt | rue | rue | |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| ruere | ruest | rueste |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- grov og ujevn på overflaten
Приклад
- ha ru hud;
- ru hender
Приклад
- hun hadde ru stemme