Bokmålsordboka
rotere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rotere | roterer | roterte | har rotert | roter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rotert + іменник | rotert + іменник | den/det roterte + іменник | roterte + іменник | roterende |
Походження
fra latin av rota ‘hjul’Значення та вживання
- dreie seg (om sin akse eller et sentrum)
Приклад
- jorden roterer om sin akse
- som adjektiv i presens partisipp:
- roterende snøplog
- gå på omgang
Приклад
- formannskapet roterer mellom medlemslandene