Bokmålsordboka
bedåre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bedåre | bedårer | bedåra | har bedåra | bedår! |
| bedåret | har bedåret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bedåra + іменник | bedåra + іменник | den/det bedåra + іменник | bedåra + іменник | bedårende |
| bedåret + іменник | bedåret + іменник | den/det bedårede + іменник | bedårede + іменник | |
| den/det bedårete + іменник | bedårete + іменник | |||
Вимова
bedåˊreПоходження
fra lavtysk , opprinnelig ‘gjøre til dåre’Значення та вживання
sjarmere;
gjøre forelsket i seg
Приклад
- hun bedårer alle hun møter;
- la seg bedåre;
- et blikk som bedårer