Bokmålsordboka
risse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å risse | risser | rissa | har rissa | riss! |
| risset | har risset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rissa + іменник | rissa + іменник | den/det rissa + іменник | rissa + іменник | rissende |
| risset + іменник | risset + іменник | den/det rissede + іменник | rissede + іменник | |
| den/det rissete + іменник | rissete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- tegne (med noe spisst)
Приклад
- risse initialene i barken
- i overført betydning: prege
Приклад
- stå risset inn i hukommelsen
Фіксовані вирази
- risse oppdra opp hovedlinjene