Bokmålsordboka
rime 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rime | rimer | rima | har rima | rim! |
| rimet | har rimet | |||
| rimte | har rimt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rima + іменник | rima + іменник | den/det rima + іменник | rima + іменник | rimende |
| rimet + іменник | rimet + іменник | den/det rimede + іменник | rimede + іменник | |
| den/det rimete + іменник | rimete + іменник | |||
| rimt + іменник | rimt + іменник | den/det rimte + іменник | rimte + іменник | |
Значення та вживання
- lage rim (2
Приклад
- være flink til å rime;
- ‘vin’ rimer på ‘svin’
- stemme overens;passe
Приклад
- dette rimer ikke med tidligere utsagn