Bokmålsordboka
bedrøve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bedrøve | bedrøver | bedrøva | har bedrøva | bedrøv! |
| bedrøvet | har bedrøvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bedrøva + іменник | bedrøva + іменник | den/det bedrøva + іменник | bedrøva + іменник | bedrøvende |
| bedrøvet + іменник | bedrøvet + іменник | den/det bedrøvede + іменник | bedrøvede + іменник | |
| den/det bedrøvete + іменник | bedrøvete + іменник | |||