Bokmålsordboka
ribbe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ribbe | ribber | ribba | har ribba | ribb! |
| ribbet | har ribbet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ribba + іменник | ribba + іменник | den/det ribba + іменник | ribba + іменник | ribbende |
| ribbet + іменник | ribbet + іменник | den/det ribbede + іменник | ribbede + іменник | |
| den/det ribbete + іменник | ribbete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- plukke eller pille fjærene av
Приклад
- ribbe en høne
- ta fra;berøve, plyndre
Приклад
- ribbe et hus;
- være ribbet for ære og anseelse