Bokmålsordboka
rettlede, rettleie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rettlede | rettleder | rettleda | har rettleda | rettled! |
| rettledet | har rettledet | |||
| å rettleie | rettleier | rettleide | har rettleid | rettlei! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rettleda + іменник | rettleda + іменник | den/det rettleda + іменник | rettleda + іменник | rettledende |
| rettledet + іменник | rettledet + іменник | den/det rettledede + іменник | rettledede + іменник | |
| den/det rettledete + іменник | rettledete + іменник | |||
| rettleid + іменник | rettleid + іменник | den/det rettleide + іменник | rettleide + іменник | rettleiende |