Bokmålsordboka
restere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å restere | resterer | resterte | har restert | rester! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| restert + іменник | restert + іменник | den/det resterte + іменник | resterte + іменник | resterende |
Походження
fra latinЗначення та вживання
være igjen, stå til rest;
jamfør resterende