Bokmålsordboka
respirere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å respirere | respirerer | respirerte | har respirert | respirer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| respirert + іменник | respirert + іменник | den/det respirerte + іменник | respirerte + іменник | respirerende |
Походження
fra latin, av re- og spirare ‘puste’Значення та вживання
trekke pusten;
puste, ånde