Bokmålsordboka
referere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å referere | refererer | refererte | har referert | referer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| referert + іменник | referert + іменник | den/det refererte + іменник | refererte + іменник | refererende |
Походження
gjennom tysk og fransk; fra latin referre ‘bringe tilbake’Значення та вживання
- vise til
Приклад
- referere til historien;
- hun refererte til den kjente filosofen
- gi referat fra;
Приклад
- referere et foredrag en har hørt
Фіксовані вирази
- referere seg tilha sammenheng med;
ha tilknytning til