Bokmålsordboka
reagere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reagere | reagerer | reagerte | har reagert | reager! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reagert + іменник | reagert + іменник | den/det reagerte + іменник | reagerte + іменник | reagerende |
Походження
av latin reagere ‘virke tilbake’Значення та вживання
- handle eller forandre seg på en bestemt måte som følge av påvirkning
Приклад
- reagere på en oppfordring;
- reagere positivt
- bli påvirket eller påvirke
Приклад
- viseren reagerte da strømmen ble satt på;
- klor reagerer med de fleste metaller
- få reaksjon (4)
Приклад
- reagere allergisk