Bokmålsordboka
re 2, reie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å re | rer | redde | har redd | re! |
| å reie | reier | reide | har reid | rei! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| redd + іменник | redd + іменник | den/det redde + іменник | redde + іменник | reende |
| reid + іменник | reid + іменник | den/det reide + іменник | reide + іменник | reiende |
Походження
norrønt reiða; samme opprinnelse som rede (4Значення та вживання
gjøre klar, sette i stand;
jamfør rede (4, 2)
Фіксовані вирази
- re oppordne sengeklærne i en seng