Bokmålsordboka
påstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påstå | påstår | påstopåstod | har påstått | påstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påstått + іменник | påstått + іменник | den/det påståtte + іменник | påståtte + іменник | påstående |
Значення та вживання
- hevde at noe er faktisk uten å kunne bevise det
Приклад
- påstå at en snakker sant
- brukt som adjektiv: som noe står på
Приклад
- tomt med påstående hus