Bokmålsordboka
påpeke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å påpeke | påpeker | påpekte | har påpekt | påpek! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| påpekt + іменник | påpekt + іменник | den/det påpekte + іменник | påpekte + іменник | påpekende |
Значення та вживання
gjøre oppmerksom på;
poengtere, vise til
Фіксовані вирази
- påpekende pronomeneldre betegnelse for determinativ (1