Bokmålsordboka
puge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å puge | puger | puga | har puga | pug! |
| puget | har puget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| puga + іменник | puga + іменник | den/det puga + іменник | puga + іменник | pugende |
| puget + іменник | puget + іменник | den/det pugede + іменник | pugede + іменник | |
| den/det pugete + іменник | pugete + іменник | |||
Походження
av lavtysk pukenЗначення та вживання
samle eller skrape sammen penger;
være gjerrig
Приклад
- puge og spare