Bokmålsordboka
ploge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ploge | ploger | ploga | har ploga | plog! |
| ploget | har ploget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ploga + іменник | ploga + іменник | den/det ploga + іменник | ploga + іменник | plogende |
| ploget + іменник | ploget + іменник | den/det plogede + іменник | plogede + іменник | |
| den/det plogete + іменник | plogete + іменник | |||
Значення та вживання
- bevege seg i plogform
Приклад
- grågjessene ploget seg nordover
- kjøre på ski med tuppene i spiss foran
Приклад
- ploge ned en bakke