Bokmålsordboka
planlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å planlegge | planlegger | planla | har planlagt | planlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| planlagt + іменник | planlagt + іменник | den/det planlagte + іменник | planlagte + іменник | planleggende |
Походження
av plan (1Значення та вживання
legge planer;
prosjektere
Приклад
- vi planlegger å flytte
- brukt som adjektiv:
- et planlagt terrorangrep