Bokmålsordboka
patruljere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å patruljere | patruljerer | patruljerte | har patruljert | patruljer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| patruljert + іменник | patruljert + іменник | den/det patruljerte + іменник | patruljerte + іменник | patruljerende |
Походження
av fransk patrouiller, opprinnelig ‘traske i søle’Значення та вживання
være ute for å overvåke, rekognosere eller holde vakt;
jamfør patruljetjeneste
Приклад
- politiet patruljerte regelmessig i gatene;
- militære kjøretøyer patruljerte langs grensen