Bokmålsordboka
overvelde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overvelde | overvelder | overvelda | har overvelda | overveld! |
| overveldet | har overveldet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overvelda + іменник | overvelda + іменник | den/det overvelda + іменник | overvelda + іменник | overveldende |
| overveldet + іменник | overveldet + іменник | den/det overveldede + іменник | overveldede + іменник | |
| den/det overveldete + іменник | overveldete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- inntrykkene overveldet henne;
- bli overveldet av følelser