Bokmålsordboka
overraske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overraske | overrasker | overraska | har overraska | overrask! |
| overrasket | har overrasket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overraska + іменник | overraska + іменник | den/det overraska + іменник | overraska + іменник | overraskende |
| overrasket + іменник | overrasket + іменник | den/det overraskede + іменник | overraskede + іменник | |
| den/det overraskete + іменник | overraskete + іменник | |||
Походження
fra tysk , opprinnelig ‘være raskere enn’Значення та вживання
- komme uforvarende over;komme over, overrumple
Приклад
- vi ble overrasket av snøstorm
- gjøre forundret;forbause sterkt
Приклад
- resultatet overrasket alle
Фіксовані вирази
- overraske medglede (noen) med (noe uventet)