Bokmålsordboka
øde 2, øyde 1
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| øde | ødeødt | øde | øde |
| øyde | øydeøydt | øyde | øyde |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| ødere | ødest | ødeste |
| () | () | () |
Походження
av dansk øde; norrønt eyðiЗначення та вживання
- ubygd, ubebodd
Приклад
- øde vidder
- mennesketom, ensom og forlatt
Приклад
- en øde landevei;
- et øde hus
Фіксовані вирази
- legge ødesette ut av virksomhet;
nedlegge;
ødelegge- legge landet øde
- ligge ødeligge ubrukt og folketom
- gatene ligger øde